In memoriam. У Львові помер поет Микола Петренко

На 94-му році життя у львівській лікарні 10 жовтня відійшов у вічність український поет, драматург і публіцист Микола Петренко.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

 

"Наприкінці жовтня 1942 року Миколу Петренка вивезли з Полтавщини на примусові роботи до Янівського концтабору у Львів. Тут, у нашому Львові, і завершився його шлях життя і любові. Світла пам'ять поету і людині", — зазначив мер Львова Андрій Садовий.

Очільник Львова додав, що уся новітня історія України простежується у житті однієї людини — поета Миколи Петренка. Від великого голоду — до концтаборів, примусових робіт на шахтах Донбасу і на Камчатці, від виживання у цензурній клітці Радянської України — до небувалої популярності джазового хіта "Намалюй мені ніч", від стограмової пайки хліба — до входження його віршів у шкільну програму Нової української школи.

Микола Петренко є автором понад 100 книг: поетичних збірок, прози, п'єс, публіцистики тощо. Він створив низку відомих пісень з Володимиром Івасюком, Ігорем Білозором, Миколою Колессою, Анатолієм Кос-Анатольським, Богданом Весоловським.

Був членом Національної спілки письменників України, лауреатом багатьох літературних премій, а 2011 року йому призначили державну стипендію як видатному діячу культури і мистецтва.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.