Спецпроект

Польща не зробила всього необхідного для примирення з Україною – експрезидент

На думку колишнього президента Польщі Александра Квасневського, його країна не зробила все можливе для примирення з Україною.

Про це він заявив в інтерв'ю "Європейській правді".

 

"Я думаю, що (для примирення з Україною) ми, поляки, ще не зробили всього, що треба. Аби правда, перш за все про Волинь, була добре описана, щоб стояли усі необхідні пам'ятники. І щоби про ці події ми говорили спокійніше, і точно не в дусі цинічної політики" - сказав Квасневський.

"Коли ми почнемо спокійну дискусію, без великого впливу політики, тоді ми зможемо знайти порозуміння. Це не означає, що ми приймемо оцінку іншої сторони, але у нас буде розуміння, що це була за трагедія і як треба діяти, щоб таке ніколи не повторилося" - додав він.

При цьому він навів приклад з особистої історії, коли на організовану Леонідом Кучмою річницю Волинської трагедії Квасневський запросив батька дружини, який у своєму селі був одним з небагатьох, хто пережив цю трагедію.

"А в літаку дорогою додому він мені сказав: "Те, що ти робиш – правильно"" - розповів Квасневський.

На думку Александра Квасневського, у чинного польського президента Анджея Дуди є шанс увійти в історію як лідер, що досяг історичного примирення з Україною.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.