Миколаївський музей виклав понад 500 оцифрованих експонатів в онлайн

Понад 518 оцифрованих експонатів Миколаївського обласного художнього музею імені Василя Верещагіна з'явилися у відкритому доступі.

Про це повідомляє офіційний сайт Миколаївської міської ради.

 

"Понад 500 оцифрованих експонатів Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна з'явилися у відкритому доступі. Це унікальне зібрання графічних творів XVIII – середини XX століття, яке раніше практично не виставлялося широкій аудиторії.

Онлайн-каталог створений в рамках проєкту "Цифрова колекція художнього музею", який реалізує Агенція розвитку Миколаєва у співпраці з музеєм", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що це лише мала частина художньої колекції, яку можна побачити в Миколаєві. Більшість з оцифрованих робіт – суспільне надбання. Тому відкриття доступу до колекції графіки принесе користь і глядачам, і самому музею.

"Карантин диктує нові правила. Тому пропонуємо разом зануритися у віртуальну колекцію музею ім. Верещагіна з переглядом його дивовижних графічних експонатів", – розповіли організатори.

Музей володіє унікальним зібранням малюнків і акварелей XVIII – середини XX століття. Серед них роботи Олександра Богомазова, Михайла Жука, Іллі Рєпіна, Валентина Сєрова, Костянтина Коровіна, Івана Шишкіна, Сергія Судейкіна, Бориса Кустодієва та інших відомих митців.

Однак через свій розмір та чутливість до світла багато експонатів не виставляють в постійній експозиції. Завдяки проєкту, тепер у всіх охочих з'явилася можливість не виходячи з дому доторкнутися до прекрасного.

За словами організаторів, створення цифрової колекції графіки з вільним доступом у форматі 24/7 дозволяє ввести зазначені твори у науковий обіг, поліпшує базу першоджерел для наукових досліджень і дає можливість тиражування отриманих копій.

Всі 518 творів із колекції музею можна побачити на інформаційному ресурсі. Сайт доступний українською та англійською мовами. Опубліковані зображення супроводжуються описами та нотатками про їхнє походження в музейній колекції. Крім того, на сайті можна прочитати статті про самих художників.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.