Миколаївський музей виклав понад 500 оцифрованих експонатів в онлайн

Понад 518 оцифрованих експонатів Миколаївського обласного художнього музею імені Василя Верещагіна з'явилися у відкритому доступі.

Про це повідомляє офіційний сайт Миколаївської міської ради.

 

"Понад 500 оцифрованих експонатів Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна з'явилися у відкритому доступі. Це унікальне зібрання графічних творів XVIII – середини XX століття, яке раніше практично не виставлялося широкій аудиторії.

Онлайн-каталог створений в рамках проєкту "Цифрова колекція художнього музею", який реалізує Агенція розвитку Миколаєва у співпраці з музеєм", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що це лише мала частина художньої колекції, яку можна побачити в Миколаєві. Більшість з оцифрованих робіт – суспільне надбання. Тому відкриття доступу до колекції графіки принесе користь і глядачам, і самому музею.

"Карантин диктує нові правила. Тому пропонуємо разом зануритися у віртуальну колекцію музею ім. Верещагіна з переглядом його дивовижних графічних експонатів", – розповіли організатори.

Музей володіє унікальним зібранням малюнків і акварелей XVIII – середини XX століття. Серед них роботи Олександра Богомазова, Михайла Жука, Іллі Рєпіна, Валентина Сєрова, Костянтина Коровіна, Івана Шишкіна, Сергія Судейкіна, Бориса Кустодієва та інших відомих митців.

Однак через свій розмір та чутливість до світла багато експонатів не виставляють в постійній експозиції. Завдяки проєкту, тепер у всіх охочих з'явилася можливість не виходячи з дому доторкнутися до прекрасного.

За словами організаторів, створення цифрової колекції графіки з вільним доступом у форматі 24/7 дозволяє ввести зазначені твори у науковий обіг, поліпшує базу першоджерел для наукових досліджень і дає можливість тиражування отриманих копій.

Всі 518 творів із колекції музею можна побачити на інформаційному ресурсі. Сайт доступний українською та англійською мовами. Опубліковані зображення супроводжуються описами та нотатками про їхнє походження в музейній колекції. Крім того, на сайті можна прочитати статті про самих художників.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.