Вчені знайшли неушкоджені клітини мозку в однієї з жертв виверження Везувію

Дослідники виявили неушкоджені клітини в головному мозку людини, яка загинула під час виверження вулкана Везувій, що знищило місто Геркуланум у 79 році після Р.Х.

Про це пише CNN.

 
Геркуланум
Фото: Andrea Schaffer

Відкриття було зроблено під час вивчення останків, вперше виявлених в 1960-х роках. За словами дослідників, жертву знайшли лежачою обличчям вниз на деревʼяному ліжку в будинку, імовірно, присвяченому поклонінню імператору Августу. На момент смерті загиблому було близько 25 років.

Антрополог з Неаполітанського університету Пʼєр Паоло Петроні, який керував дослідженням, розповів, що проєкт почався, коли він побачив "якийсь скляний матеріал, що сяяв зсередини черепа". Петроні та його колеги показали, що це "сяйво" було спричинене вітрифікацією (перехід рідини при зниженні температури у склоподібний стан – ред.) мозку жертви через високу температуру з наступним швидким охолодженням.

"Мозок, що зазнав впливу гарячого вулканічного попелу, повинен був спочатку стати рідким, а потім негайно перетворитися на склоподібний матеріал через швидке охолодження відкладень вулканічного попелу", — розповів Петроні.

Після подальшого аналізу команда виявила клітини в вітрифікованому мозку, які, за словами Петроні, "неймовірно добре збереглися зі ступенем розкладання, який неможливо знайти де-небудь ще". Дослідники також виявили неушкоджені нервові клітини в спинному мозку, які, як і мозок, були вітрифіковані.

Гвідо Джордано, вулканолог з Університету Рома Тре, який працював над дослідженням, сказав виданню, що обвуглена деревина, знайдена поряд зі скелетом, дозволила дослідникам зробити висновок, що після виверження температура в місці виявлення жертви становила понад 500 градусів.

Професор Петроні додав, що відкриття дослідників має "вирішальне значення для оцінки владою ризиків в разі можливого виверження Везувію, найнебезпечнішого вулкана у світі, який загрожує більш ніж 3 мільйонам жителів Неаполя і його околиць".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.