У Львові створять музей фотографії

Рішення про його створення ухвалили на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міськради.

 

Наразі в мерії готують концепцію Львівського музею фотографії та підшуковують приміщення, де його можна буде розмістити.

"Ми впродовж кількох тижнів спілкувалися з фотографом Романом Метельським. Попередньо визначили наступні кроки, для яких потрібне відповідне рішення виконкому", — зазначив заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко.

Раніше Роман Метельський з командою сайту "Фотографії старого Львова" анонсував початок роботи над проєктом "Фотомузей". Новий музей має зібрати в одному місці та зберегти фотоісторію Львова та зразки старих фотоапаратів, аксесуарів до них, фотоальбомів, негативів, журналів й іншої атрибутики.

Активіст часто влаштовує кураторські тематичні екскурсії. Наприклад, така відбулася наприкінці вересня у Львівському історичному музеї, де розповідали про зародження та становлення фотосправи.

Де саме у Львові відкриють нову туристичну локацію, поки невідомо. Зважаючи на доручення міського голови Андрія Садового, це буде в одному з трьох районів: Галицькому, Франківському або Личаківському.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.