В Ірані знайшли незвичне стародавнє поховання

Іранські археологи виявили стародавній людський скелет у двох глечиках в гробниці у сільській місцевості в провінції Кордестан

 

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Tehran Times.

Дослідження проводилося під керівництвом Науково-дослідного інституту культурної спадщини та туризму в Сарвабадському районі.

У місцевому департаменті туризму зазначають, що скелет належить до парфянської епохи (247 р до н.е. — 224 р н.е.).

"У парфянській похоронної традиції гігантські глечики зазвичай грали роль трун, а у виявленої гробниці, тіло помістили у два глиняних глечика … Нижче ребер тіло, схоже, належало людині, яка померла від травм", — пояснив керівник проекту Шокух Хосраві.

Парфянська імперія, також відома як Імперія Аршакидів, була великою політичною та культурною потугою на території Ірану. Парфяни переважно перейняли мистецтво, архітектуру, релігійні вірування та королівські відзнаки своєї культурно неоднорідної імперії, що включала перську, елліністичну та регіональні культури.

На піку свого розвитку Парфянська імперія простягалася від північних меж Євфрату, на території сучасної центрально-східної Туреччини, до східного Ірану.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.