Разумков закликав пам'ятати про причини та наслідки трагедії Бабиного Яру

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков закликав українців пам'ятати про причини та непоправні наслідки трагедії Бабиного Яру та об'єднатися навколо важливих питань, оберігаючи людське життя як найвищу цінність

Як передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу апарату ВР, про це йдеться у зверненні спікера з нагоди Дня пам'яті трагедії Бабиного Яру.

 

"Ми вшановуємо пам'ять жертв трагедії Бабиного Яру. Невинні життя обірвалися внаслідок злочинних та безжальних дій нацистського режиму. Масштаби цього лиха й досі є болем не лише для України, а й для всього світу. Скільки б років від тих жахливих подій не минуло, ми не маємо права забувати про причини та непоправні наслідки цієї трагедії", - наголосив Разумков.

Він підкреслив, що геноцид - це найстрашніший злочин проти людяності, тому "ми маємо робити все можливе, щоб подібне ніколи не повторилося".

"Тільки з пам'яттю про ці страшні сторінки історії ми зможемо побудувати безпечне майбутнє для наших дітей. Сучасна, демократична та сильна Україна пам'ятає важкі уроки минулого та не визнає будь-яких проявів нетерпимості. Впевнений, що тільки об'єднавшись навколо важливих питань, оберігаючи людське життя як найвищу цінність та відкинувши відмінності, які штучно нас розділяють, ми зможемо створити успішну та процвітаючу державу", - акцентував Голова ВР.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.