Дев'ять київських будівель стали пам'ятками

Департамент охорони культурної спадщини надав статус щойно виявлених об’єктів культурної спадщини дев’яти об’єктам у Києві

Про це повідомив офіційний портал Києва.

Пам'ятками стали:

  • будинок звукозапису Українського радіо на вул. Первомайського, 5-В;
  • будинок житловий (у якому мешкали скульптори І. В. Макогон і художниця Т. Н. Яблонська) на вул. Мар'яненка, 14;
  • флігель із крамницями на вул. Верхній Вал, 16/4;
  • будинок Осипа Родіна на вул. Гончара, 71;
  • зали Прощання (Ритуальні корпуси Київського крематорію) на вул. Байкова, 16;
  • потерна ІІ Капоніру Госпітального укріплення ХІХ століття на вул. Госпітальна, 24-А.

Статус щойно виявлених об'єктів культурної спадщини отримали горжова стіна Васильківського укріплення ХІХ століття та відкриті артилерійські каземати оборони рову з потерною у валу Васильківського укріплення на вул. Коновальця, 44, ескрапова стіна Госпітального укріплення ХІХ ст. на вул. Госпітальна, 24-А.

Тепер Департамент має у 10-денний строк надіслати власникам цих об'єктів відповідне повідомлення. А власники об'єктів культурної спадщини зобов'язані укласти охоронний договір.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.