Уряд виділив 5,6 мільйона на ремонт Національного художнього музею

Кабінет Міністрів виділив 5,6 млн грн на невідкладний ремонт Національного художнього музею України.

Таке рішення прийнято на засіданні 23 вересня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, коментуючи у Телеграмі це рішення, зазначив: "Кошти будуть спрямовані на реставрацію скульптурних композицій головного фасаду та даху (1,983 млн грн) ремонтно-реставраційні роботи головного фасаду та приямків (3,617 млн грн)".

За його словами, загальна ж вартість проєкту ремонтно-реставраційних робіт Національного художнього музею становить 68 млн грн. Таке фінансування можливе, зокрема, за умови участі закладу у проєкті "Велика реставрація", зазначив міністр.

Міністерство культури і інформаційної політики ініціювало розгляд цього питання урядом після того, як 8 серпня Національний художній музей заявив, що тимчасово зупиняє роботу у зв'язку з обвалом портика.

Тоді міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко запевнив, що буде залучено весь потрібний ресурс, аби найближчим часом музей знову відкрився для відвідувачів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.