Одеська кіностудія представила трейлер фільму "Фортеця Хаджибей". ВІДЕО

Одеська кіностудія представила офіційний трейлер створеного за підтримки Держкіно повнометражного фільму режисера Костянтина Коновалова "Фортеця Хаджибей".

Про це повідомляє пресслужба Держкіно.

 
Кадр з фільму

"У широкий прокат стрічка виходить 15 жовтня 2020 року", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, події фільму відбуваються в період російсько-турецької війни за території Північного Причорномор'я. Козак Андрій має передати важливу інформацію у Стамбул. Для цього йому треба визволити з темниці батька своєї коханої – турецької красуні Фатіми. Молоді люди наважуються на ризиковану операцію.

Виробництво фільму – Одеська кіностудія за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Стрічку знято в копродукції Грузії (Georgian International Film), Туреччини (AISI film), України (Національна кіностудія ім. О. Довженка, Тернопільська кінокомісія, кінокомпанія "ІнсайтМедіа").

Режисер-постановник Костянтин Коновалов. Сценарій: Євген Тимошенко, Костянтин Коновалов за участі Мірзи Давітая. Креативний продюсер Заза Урушадзе (Грузія). Оператор-постановник Володимир Гуєвський. Художник-постановник Володимир Філіппов. Композитор Мустафа Язиджіолу. Генеральний продюсер Андрій Осіпов (Україна). Продюсери: Юрій Калиновський (Україна), Мірза Давітая (Грузія), Ердал Кучук (Туреччина), Ондер Асру (Туреччина). Виконавчий продюсер: Олександр Омельянов (Україна).

В ролях: Олександр Соколов, Дерен Талу, Іраклій Маруашвілі, Катерина Шевченко, Юрдаер Окур, Олег Симоненко, Олександр Половець, Георгій Делієв, Дмитро Рибалевський, Денис Фалюта, Сюхан Сам'єлі, Вячеслав Український, Володимир Міняйло, Ігор Волосовський, Анатолій Дриженко, Ірина Новосьолова.

Зйомки фільму відбувалися на натурному майданчику і в павільйонах Одеської кіностудії, у Білгород-Дністровській фортеці, на березі Чорного моря та на річці Дунай.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.