АНОНС: У Національному музеї історії України відбудеться виставка "Золото Поділля: історія народів"

Відбулося укладання договору про експонування в Національному музеї історії України виставки із зібрання Вінницького обласного краєзнавчого музею «Золото Поділля: історія народів».

Про це повідомляє видання "День".

 

Виставка репрезентує найвідоміші та найкращі археологічні знахідки із зібрань ВОКМ та НМІУ, пов'язані з археологією Поділля. Представлені на виставці предмети відображають культуру багатьох народів, які проживали у цьому регіоні від найдавніших часів до Середньовіччя.

Від НМІУ договір підписав генеральний директор музею д.і.н. Федір Андрощук, від ВОКМ – директорка пані Катерина Висоцька. Договір підписано в рамках загальної угоди між музеями про наукову та творчу співпрацю. Під час підписання договору керівники музеїв домовилися про проведення в 2021 р. у Вінниці виставки із зібрання НМІУ.

Відвідувачі виставки "Золото Поділля: історія народів" побачать витвори із золота та найбільшу в Європі колекцію бурштинових прикрас доби пізньої бронзи з унікального курганного могильника Гордіївка.

Окрасою виставки є численні золоті прикраси, коштовна зброя та срібний посуд, знайдені в одному з найбагатших сарматських поховань, яке вважається могилою царя Інісмея, правителя Ольвії.

Унікальними є скарби, пов'язані з Великим переселенням народів, які потрапили до музею в 2019 р. і практично ніде не експонувалися.

Досконалість ремісництва перших слов'ян та різноманіття їхнього вбрання демонструють знахідки з майстерні ювеліра, дослідженій біля с. Бернашівка на Дністрі. Це єдиний такий комплекс раннього середньовіччя.

Про високий розвиток Східного Поділля у Х сторіччі та зв'язки з далекими країнами й народами за Києво-Руських часів свідчать скарби із сотнями срібних арабських монет.

"Золото Поділля: історія народів" – перший проєкт, яким Національний музей історії України та Вінницький обласний краєзнавчий музей започатковують міжмузейний обмін, що передбачає комплексні виставки з колекцій музеїв різних регіонів України. Ініціатива спрямована на об'єднання українського суспільства шляхом всебічного представлення історії та регіональних особливостей.


Час: 16 жовтня, п'ятниця


Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.