На дні Балтійського моря знайшли старовинний корабель

Учасники фінського об'єднання любителів дайвінгу та історії Badewanne, які шукають затонулі у Балтійькому морі бойові кораблі двох світових воєн, зробили чергове занурення в горловині Фінської затоки, в місці, де ехолот показав на дні якесь невеличке судно

На 85-метровій глибині їх чекав найбільший сюрприз за роки роботи.

"Ми здивувалися, коли замість мінного тральщика або шхуни побачили практично цілий голландський флейт!" - розповів BBC учасник групи, морський біолог Юха Флінкман.

У першій половині XVII століття вантажні судна цього типу називали "королями балтійської торгівлі".

Флінкман та його колеги припускають, що судну може бути приблизно 400 років.

На кораблі немає ані рештків членів екіпажів, ані вантажів. В ті часи морським кораблям не завжди давали імена і точно не писали їх на борту, тому встановити точний час будівництва, власників і маршрути не можливо.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.