У Києві відкрили пам'ятну дошку журналісту Георгію Гонгадзе

16 вересня у Києві на Хрещатику до 20 роковин вбивства встановили пам'ятну дошку журналісту, засновнику "Української правди" Георгію Гонгадзе

Пам'ятний знак встановили на будівлі Національної спілки журналістів України за адресою вул. Хрещатик, 27а, передає Еспресо.TV.

Виготовлення дошки ініціювала Київська міська рада, виконавець - Департамент охорони культурної спадщини Київської міської держадміністрації, скульптор - Василь Маркуш.

Спікерами на відкритті стали: Валентина Теличенко, правозахисниця, представниця родини Гонгадзе; Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України; Севгіль Мусаєва, головна редакторка видання "Українська правда"; Олександр Никоряк, директор Департаменту охорони культурної спадщини КМДА.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.