Спецпроект

АНОНС: театралізована вечірня екскурсія у Національному музеї історії України

Національний музей історії України покаже «Таємниці українських дворян»

19 вересня Національний музей історії України запрошує на вечірню театралізовану екскурсію з каганцями "Таємниці українських дворян".
Овіяне романтикою ХІХ ст. Міцний запах пороху на війні й делікатні аромати троянд на балах, ніжні зустрічі при місячному сяйві та нерозділене кохання, стрімкі злети улюбленців долі та безславні падіння невдах...
А яким було життя тогочасних українських знаменитостей: засновників бізнес-імперій, нуворишів, які здобули величезні статки завдяки цукровому буму та змогли купити собі дворянські титули, власників палаців, колекціонерів антикваріату, щедрих меценатів та їхніх друзів – письменників, поетів, художників? Кого порівнювали з героєм роману Теодора Драйзера? Чий маєток називали українським Парнасом? А який рід згас через прокляття запорізьких характерників?
При мерехтливому світлі каганців ви почуєте відповіді на ці питання та розкриєте для себе багато інших таємниць, якими оповиті найвідоміші дворянські роди України ХІХ сторіччя.
Початок – у суботу, 19 вересня, о 20:00 в Національному музеї історії України, вул. Володимирська, 2.
Вартість участі – 175 грн.
Квитки можна придбати у касі музею (щодня з 10:00 до 17:00) АБО ОНЛАЙН. Кількість місць обмежена, тому квитки необхідно викуповувати заздалегідь. Телефон для довідок: (044) 278 48 64.
 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.