На Вінниччині реконструюють курган-могилу полковника Данила Нечая

Пам'ятку культури державного значення курган-могилу легендарного полководця та одного з найближчих соратників Богдана Хмельницького Данила Нечая почнуть реконструювати у 2021 році

Вартість робіт складе три мільйони гривень повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Починаючи з 2017 року коштом Тиврівської районної ради була виготовлена проєктно-кошторисна документація щодо реконструкції пам'ятки. Вартість робіт повинна скласти близько трьох мільйонів гривень. Про це повідомив депутат Вінницької обласної ради Володимир Барцьось.

 


За словами начальниці управління фінансів Тиврівської РДА Наталії Мельник, крім реконструкції пам'ятника, планується благоустрій території навколо кургану, зокрема створення "Алеї козацької слави".

Також завідувач історичного музею "Слава" у селищі Сутиски Тамтура повідомив, що стелу, яка увінчує курган-могилу полководця, прикрасить новий барельєф із зображення Данила Нечая .

"Нарешті буде вирішена проблема таблички, яка викарбувана на пам'ятнику. Там написано, про 300-річне возз'єднання України з Московією. Це історичний міф, який нав'язували у СРСР про "братні народи". Вже є виготовлена табличку із зображенням полководця, якою просто закриємо цей напис", - каже краєзнавець.

Роботи з реконструкції курган-могили Данила Нечая та благоустрою території навколо будуть проходити поступово, протягом наступних років.

Данило Нечай був одним найвидатніших полководців війська Богдана Хмельницького. Здобув бойову славу у боях за фортецю Кодак, під Жовтими Водами, Корсунем, взяв Бродівський замок. Організував Брацлавський полк. Потім став одним із соратників Максима Кривоноса, відзначився у боях на Вінниччині та під Меджибожем.

Трагічно загинув на полях сучасної Тиврівщини під час боїв біля села Красне. За однією з легенд "першого козака після Хмельницького" поховали у братській могилі біля села Черемошне. Козаки у шапках несли землю, щоб вшанувати героя. Землі було так багато, що на місці поховання виріс великий курган.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.