У фонтані бельгійського міста знайшли серце колишнього мера

Орган містився у спиртовому розчині всередині невеликої цинкової скриньки

Як повідомляє Хмарочос з посиланням на BBC, у фонтані міста Верв'є, що на сході Бельгії, знайшли скриньку з серцем першого мера міста.

Справжній орган містився у спиртовому розчині всередині невеликої цинкової скриньки. Її виявили під час ремонту фонтану.

 

Фото: verviers.be

Серце належало меру П'єру Давіду, який помер у 1839 році. Зі згоди родичів лікарі вийняли серце з метою помістити у майбутній фонтан із пам'ятником міському голові. Збір коштів тривав кількадесят років, і фонтан нарешті звели у 1883-му. Тоді ж під бюстом замурували заспиртоване серце.

Напис на скриньці підтверджує, що серце урочисто помістили у фонтан 15 червня 1883 року.

Скриню знайшли наприкінці серпня, коли будівельники відсунули камінь. Після цього її передали до експозиції художнього музею.

 

Фото: verviers.be

П'єр Давід очолював Верв'є у 1800-1808 роки, коли ще Бельгія не була незалежною державою. Зокрема, він заснував першу в місті муніципальну пожежну службу.

Саме у Верв'є відбувалися перші виступи робітників, які вимагали відокремлення від Нідерландів. Національно-визвольна революція, в результаті якої Бельгія здобула незалежність, відбулася 1830 року. Того ж року П'єра Давіда переобрали мером Верв'є.

 

Фото: verviers.be

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.