Мерія Лієра вибачиться за суд над «останньою відьмою Бельгії»

Мерія бельгійського міста Лієр встановила пам’ятний знак на місці публічної страти "останньої відьми Бельгії", яку спалили 430 років тому.

Про це пише видання "The Brussels Times".

 

"Відвідувачі міста, яке є відомим орнаментним годинником, що складений з квітів, побачили пам'ятний камінь на центральній площі міста на знак згадки про спалення на вогнищі "останньої відьми Лієра" 20 січня 1590 року", - йдеться у публікації.

Зазначається, що муніципалітет Лієра невдовзі виступить з офіційним вибаченням за звинувачення у чаклунстві, яке наприкінці XVI століття призвело до публічної страти Каталін Ван ден Булке.

Як повідомляється, ця жінка, яка мешкала у невеликому місті Ніжлен, після звинувачення у чаклунстві намагалася сховатися у Лієрі, що лише за 10 кілометрів. У той час така подорож могла бути прирівняна до імміграції.

Проте у Лієрі суд інквізиції висунув їй звинувачення у чаклунстві на підставі чуток у її рідному місті, а також тому що її мати незадовго до цього спалили за чаклунство. Два "свідки" під час суду заявили, що жінка не могла прочитати християнські молитви, була причетна до раптової хвороби коня та до пожежі, що зруйнувала один із місцевих будинків.

Каталін визнали винною після "зізнання" під тортурами та засудили до спалення на вогнищі. Утім, суд виявив "милість" і дозволив задушити жінку перед спаленням.

Ідея встановлення меморіального знаку та вибачення за неправий суд належить містянам Лієра, які у листопаді минулого року організували інформаційну кампанію у соціальних мережах.


Нагадуємо, що наприкінці грудня 2020 р. у Німеччині через 400 років церква вибачилася за спалення "відьом".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.