Антон Дробович: «пам’ятник Симонові Петлюрі – це відновлення пам’яті про символ Незалежності»

Голова УІНП Антон Дробович підтримує спорудження пам’ятників Головному Отаману військ УНР Симонові Петлюрі

Таку заяву очільник цього центрального органу виконавчої влади зробив під час ефірів на двох провідних всеукраїнських розмовних мережевих радіостанціях.

 

Тема декомунізації стала ключовою в ефірах за участю Антона Дробовича. "Декомунізація не зводиться лише до демонтажу незаконної символіки. Важливо сприяти появі речей, які створять новий порядок денний, які відновлять пам'ять про важливі події, про справедливість, які будуть реальною контрдією ідеологічним впливам колишнього комуністичного режиму. Приміром, у Полтаві зараз активно обговорюється питання створення пам'ятника Симонові Петлюрі. Здавалося б, до чого тут декомунізація? Це дуже важливий крок! Справа у тому, що комуністична радянська влада зробила все, щоб демонізувати, оббрехати Петлюру. І відповідно створення таких важливих об'єктів відновлює пам'ять про важливі історичні постаті, які є символами боротьби з комунізмом", - заявив керівник Інституту нацпам'яті в передачі "Інформаційний вечір" Українського радіо.

"Недостатньо щось просто руйнувати. Важливо пропонувати нові смисли. Симон Петлюра уособлює боротьбу за незалежність України на початку 20 ст., зокрема, в роки Української революції 1917-21 рр.. Відтак, такі ініціативи громади як спорудження пам'ятнику Симонові Петлюрі – це теж декомунізація, бо такі речі відновлюють наші питомі історичні символи", - наголосив Антон Дробович в ефірі радіо "НВ".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.