Полтавському музею передали давньогрецький перстень. ВІДЕО

До Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського передали перстень із давньогрецьким написом.

Він належить до пізньоримського часу. Місцевий мешканець випадково виявив його на околицях Полтави біля села Зорівка позаминулого року. У давнину на тій території існувало поселення скіфського часу та невелике селище пізньоримської доби, повідомляє "Центральний".

 

Перстень почистили та виявили на ньому грецький напис. Звернулися до експертів за перекладом.

"Напис там був "χαριс", це побажання. Не лише "прощавай" чи "здрастуй", ще існує ряд значень. Колеги підказали, що й така фраза може бути: "радуйся за подарунок" і таке інше", - сказав директор музею Олександр Супруненко.

Персні з написом "χαρά" знаходили у дитячих похованнях на Боспорі та у Рейнській області на заході Німеччини. Багато з них перебуває у музеях.

"Потрапив на територію Полтави або ж через купців, які рухалися по Борисфену і забезпечували місцеві племена необхідним крамом, або ж це пам'ятка Скіфських воєн, коли місцеве наше населення брало участь у походах з Боспору в Малу Азію, в прилеглі території", - вважає Супруненко.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.