Стало відомо ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка 2020

У четвер, 27 серпня у 164-річницю від дня народження Івана Франка у Дрогобичі відбулася п’ята урочиста церемонія нагородження лауреата однойменної Міжнародної премії

Цьогоріч найвищу відзнаку в галузі гуманітаристики отримав доктор історичних наук,професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка ІГОР СЕРДЮК. Нагороду присудили за монографію "Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.".

 

Директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус зазначив, що, окрім грошової винагороди, лауреат премії отримав золоту медаль та диплом. "У цьому році завдяки Максимові Козицькому, Михайлові Цимбалюку, Мирославу Хом'якові та Андрію Дулібянику преміальний фонд становить 170 тисяч гривень. Звісно, нам є куди рости, але ми у твердому поступі йдемо до своєї мети і хочемо, щоб Міжнародна премія імені Івана Франка утвердилася як найпрестижніша  наукова відзнака сучасних праць з гуманітаристики".

Голова міжнародного журі – професор ЛНУ ім.Івана Франка , доктор філологічних наук Ярослав Гарасим наголосив, що у 2020 році на премію було подано 19 робіт, але у фінал вийшло три монографії. "Усі три праці номінантів позначені високим фаховим рівнем, глибиною дослідження та інтелектуальним впливом на розвиток сучасної гуманітаристики, а перемогу справедливо здобуло дослідження, яке, послуговуючись словами самого Івана Франка, "робить честь її авторові і нашій науковій літературі".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.