Премію імені Петра Могили отримала авторка книжки про суди над відьмами

Премія ім. Петра Могили – відзнака НаУКМА - присуджена Вченою радою Академії доцентці кафедри історії НАУКМА Катерині Дисій

Вчена рада Національного університету "Києво-Могилянська академія" присудила премію імені Петра Могили викладачці кафедри історії Катерині Дисій за книжку "Ukrainian Witchcraft Trials. Volhynia, Podolia, and Ruthenia 17th-18th centuries" (Budapest – New York: CEU Press, 2020).

Катерина Диса у своїй праці вперше описує ідеологічне підґрунтя трибуналів на основі праць священиків і теологів, які відображають ставлення до диявола та відьом. Однак основним напрямом роботи вченої є процес, який приводить до звинувачень у чаклунстві.

З розповідей учасників судових процесів продемонстровано, що спонукало людей спочатку висловлювати підозри, а потім – звинувачення у чаклунстві. Насамкінець у праці авторка представляє історію одного волинського села та порівнює ставлення до двох "жіночих злочинів" в українських судах.

Премія ім. Петра Могили – відзнака, започаткована в НаУКМА з 2005 року та присуджується щороку Вченою радою Академії за вагомі наукові досягнення, які сприяють розвитку гуманітарних, суспільних і природничих наук, утверджують високий авторитет університетської науки на національному та міжнародному рівні й опубліковані у вигляді монографій, енциклопедій, книг, підручників, навчальних посібників, циклу наукових праць.  

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.