Міжнародний суд у Гаазі розпочав розгляд апеляції Ратка Младича на довічне ув’язнення

Міжнародний суд у Гаазі 25 серпня розпочав слухання апеляції колишнього військового командира боснійських сербів Ратка Младича на його довічне ув’язнення за геноцид за розправу над боснійськими мусульманами в місті Сребрениці та інші воєнні злочини.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Ратко Младич у суді, березень 2020 року
Ратко Младич у суді, березень 2020 року

Дводенне слухання відкладалося кілька разів після того, як 78-річному Младичу була потрібна операція з видалення доброякісного поліпа на товстій кишці, а потім через пандемію коронавірусної інфекції.


У 2017 році Младич був засуджений за воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид через його роль у громадянській війні в Боснії у 1990-х роках.

Серед злочинів, у яких визнали винними Младича, були, зокрема, організація 44-місячної блокади й артилерійських обстрілів боснійської столиці Сараєва, внаслідок чого загинули близько 10 тисяч людей, чи організація вбивства понад восьми тисяч босняків, чоловіків і підлітків, у захопленому боснійськими сербами місті Сребрениці й околицях 1995 року.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.