На Волині встановили пам'ятник двом сотникам УПА

У Мильцях Старовижівського району освятили пам'ятник сотникам УПА.

Про це повідомляє Район.Історія.

 
фото: Район.Історія

Подія відбулася 23 серпня у День державного прапора України.

З нагоди цієї події на кладовище прибули представники духовенства православної церкви України, родичі сотників, їх земляки із села Мизового, активісти з інших куточків.

Після закінчення урочистостей усі присутні біля могил сотників виконали Гімн України.

Уродженці Мизового Костянтин Жолинський та Михайло Поляк загинули у 1943 році. Обоє були сотниками Української Повстанської Армії, вірними синами України, поклали за неї свої голови, коли їм навіть не було тридцяти.

 
фото: Район.Історія

Багато десятиліть на їх могилі у селі Мильці Старовижівського району не було ніякого ні хреста, ні бодай якогось знака. Лише невеликий горбик землі. Але зусиллями людей, небайдужих до своєї минувшини, історичну пам'ять вдалось відновити.

Долю двох загиблих своїх земляків дослідив та розповів широкому колу громадськості краєзнавець Микола Шаясюк. Місце поховання сотників показали старожили.

Після цього депутат Старовижівської районної ради Іван Омельчук разом зі своїм колегою Анатолієм Лавринюком та родичами виготовив та встановив на їх могилі пам'ятник.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.