Аудіогід українською з’явився в Азербайджанському національному музеї килима

У межах проєкту Олени Зеленської з поширення української мови у світі в Азербайджанському національному музеї килима з’явився аудіогід українською.

Як повідомляє пресслужба Офісу Президента України, аудіогід з'явився саме в День Незалежності України.

 
Фото: опу

"У межах ініціативи дружини Президента України Олени Зеленської з поширення української мови у світі та впровадження україномовних аудіогідів у найбільш знакових місцях, зокрема – найбільших музеях світу, аудіогід українською з'явився в Азербайджанському національному музеї килима (м. Баку).

Символічно, що україномовний аудіогід презентовано у найзнаменніший для всіх українців день – День Незалежності України – 24 серпня 2020 року", - йдеться у повідомленні.

У пресслужбі розповіли, що домовленості про створення аудіогіда було досягнуто у грудні 2019 року, під час візиту до Азербайджанської Республіки Президента та першої леді України, у межах якого Олена Зеленська особисто відвідала Азербайджанський національний музей килима. Роботи з перекладу, озвучування та інтеграції аудіогіда до системи музею тривали майже вісім місяців.

Це вже не перший аудіогід українською мовою, створений з ініціативи першої леді: у червні 2020 року українською також "заговорив" один з найбільших музеїв Австрії – художня галерея Альбертіна (м. Відень).

Найближчим часом планується запуск цілої низки україномовних аудіогідів, зокрема у Латвійському національному художньому музеї (м. Рига), Музеї історії мистецтв у Австрії (м. Відень), Морському музеї Чорногорії (м. Котор).


Довідка. Азербайджанський національний музей килима було створено у березні 1967 року. Тривалий час він залишався єдиним у світі спеціалізованим музеєм килима. Колекція музею налічує понад 10 тис. експонатів: надбання килимового мистецтва Азербайджану, починаючи з епохи бронзи та античного періоду до сьогодення, а також художні витвори з металу, скла, кераміки та дерева, ювелірні вироби та одяг.

У 2010 році азербайджанське килимове мистецтво було включено до репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.