У Полтаві визначили місце для пам’ятника Петлюрі

В облдержадміністрації відбулося перше засідання робочої групи з питань спорудження пам’ятника Симону Петлюрі

Учасники зібрання обговорили умови архітектурного конкурсу та строки його проведення. Пам'ятник встановлять справа від центру естетичного виховання учнівської молоді, так як це місце пов'язане з видатним діячем української державності. Тут раніше стояв будинок його батьків.

 

"Місце розташування є. Нам треба прописати умови конкурсу, склад журі й терміни. Маємо певні напрацювання", – сказала заступник директора Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства ОДА Ірина Особік.

Замовником конкурсу буде Полтавська ОДА, міська влада займається виділенням земельної ділянки. Важливе завдання – складання проєктування. Кожен з учасників групи висловив свої пропозиції та побажання.

Член консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму облдержадміністрації Оксана Бєлявська зауважила, що до участі в конкурсі варто запрошувати авторські колективи – архітектора та скульптора.

На засіданні робочої групи вирішили, що конкурс має бути всеукраїнським, відкритим та архітектурно-художнім. Також обговорили створення алеї Симона Петлюри.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.