У Полтаві визначили місце для пам’ятника Петлюрі

В облдержадміністрації відбулося перше засідання робочої групи з питань спорудження пам’ятника Симону Петлюрі

Учасники зібрання обговорили умови архітектурного конкурсу та строки його проведення. Пам'ятник встановлять справа від центру естетичного виховання учнівської молоді, так як це місце пов'язане з видатним діячем української державності. Тут раніше стояв будинок його батьків.

 

"Місце розташування є. Нам треба прописати умови конкурсу, склад журі й терміни. Маємо певні напрацювання", – сказала заступник директора Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства ОДА Ірина Особік.

Замовником конкурсу буде Полтавська ОДА, міська влада займається виділенням земельної ділянки. Важливе завдання – складання проєктування. Кожен з учасників групи висловив свої пропозиції та побажання.

Член консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму облдержадміністрації Оксана Бєлявська зауважила, що до участі в конкурсі варто запрошувати авторські колективи – архітектора та скульптора.

На засіданні робочої групи вирішили, що конкурс має бути всеукраїнським, відкритим та архітектурно-художнім. Також обговорили створення алеї Симона Петлюри.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.