У Полтаві удекорували будинок свастиками. УІНП рекомендує прибрати сумнівні символи

Інститут національної пам’яті визнав, що солярні символи на новобудові у центрі Полтави не є забороненими в Україні, однак рекомендував їх прибрати через несприйняття громадянами на фоні суспільної травми

Інтернет-видання Полтавщина повідомляє, що наприкінці липня новобудову на вул. Соборності, 5а у Полтаві прикрасили свастикою та рунами. Власник будівлі кафе-пекарні Геннадій Сікалов пояснив, що таким чином повертає на вулиці українських міст "традиційні знаки" і проводить просвітницьку роботу.

Дослідивши фотографії фасаду кафе-пекарні та пересвідчившись, що світлини з мережі відповідають дійсності, співробітники Українського інституту національної пам'яті встановили, що на них зображена лівобіжна свастика (left-facing swastika), овальні солярні символи, а також знаки, схожі на давні германські руни.

 
Лівобіжна свастика на новобудові у Полтаві

В Україні символіка нацистського тоталітарного режиму заборонена.  Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" наведить перелік забороненої нацистської символіки (частина 5 статті 1):
а) символіка Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);
б) державний прапор нацистської Німеччини 1939-1945 років;
в) державний герб нацистської Німеччини 1939-1945 років;
г) найменування Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);
ґ) зображення, написи, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);
д) зображення гасел Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), цитат осіб, які обіймали керівні посади в Націонал-соціалістичній робітничій партії Німеччини (НСДАП), вищих органах влади та управління нацистської Німеччини та на окупованих нею територіях у 1935-1945 роках.

Ззазначена у законі символіка чітко окреслена та включає лише правобіжну свастику (right-facing swastika).

Фахівці Інституту дійшли висновку, що символіка, зображена на фасаді кафе-пекарні в Полтаві, формально може не належати до символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму. Разом із тим, Український інститут національної пам'яті вважає за необхідне додатково вивчити це питання і звернеться із відповідними запитами до фахівців.

Однак, враховуючи глибоку суспільну травму, яку наніс тоталітарний націонал-соціалістичний (нацистський) режим до і під час Другої світової війни, масштаб і жахіття злочинів проти людяності, які він заподіяв, а також той факт, що поєднане використання свастики та рун (частина з яких дійсно використовувалася як символи підрозділів СС) можуть інтерпретуватися як провокаційні та ображати пам'ять про жертв тоталітарних режимів, Український інститут національної пам'яті наполегливо рекомендує не використовувати у публічному просторі символіку схожу на ту, яку використовували представники нацистського режиму.

Щодо заяв окремих осіб про необхідність просвітництва та інформування суспільства про істинне значення стародавніх солярних та рунічних символів, то глибоко переконані, що найбільш ефективний спосіб подолання такої необізнаності – це освітні, наукові, музейні, медійні та культурні проєкти, а не публічна демонстрація символів на фасадах у суперечливих поєднаннях без належних експлікацій та обґрунтувань.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.