У Полтаві удекорували будинок свастиками. УІНП рекомендує прибрати сумнівні символи

Інститут національної пам’яті визнав, що солярні символи на новобудові у центрі Полтави не є забороненими в Україні, однак рекомендував їх прибрати через несприйняття громадянами на фоні суспільної травми

Інтернет-видання Полтавщина повідомляє, що наприкінці липня новобудову на вул. Соборності, 5а у Полтаві прикрасили свастикою та рунами. Власник будівлі кафе-пекарні Геннадій Сікалов пояснив, що таким чином повертає на вулиці українських міст "традиційні знаки" і проводить просвітницьку роботу.

Дослідивши фотографії фасаду кафе-пекарні та пересвідчившись, що світлини з мережі відповідають дійсності, співробітники Українського інституту національної пам'яті встановили, що на них зображена лівобіжна свастика (left-facing swastika), овальні солярні символи, а також знаки, схожі на давні германські руни.

 
Лівобіжна свастика на новобудові у Полтаві

В Україні символіка нацистського тоталітарного режиму заборонена.  Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" наведить перелік забороненої нацистської символіки (частина 5 статті 1):
а) символіка Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);
б) державний прапор нацистської Німеччини 1939-1945 років;
в) державний герб нацистської Німеччини 1939-1945 років;
г) найменування Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);
ґ) зображення, написи, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП);
д) зображення гасел Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), цитат осіб, які обіймали керівні посади в Націонал-соціалістичній робітничій партії Німеччини (НСДАП), вищих органах влади та управління нацистської Німеччини та на окупованих нею територіях у 1935-1945 роках.

Ззазначена у законі символіка чітко окреслена та включає лише правобіжну свастику (right-facing swastika).

Фахівці Інституту дійшли висновку, що символіка, зображена на фасаді кафе-пекарні в Полтаві, формально може не належати до символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму. Разом із тим, Український інститут національної пам'яті вважає за необхідне додатково вивчити це питання і звернеться із відповідними запитами до фахівців.

Однак, враховуючи глибоку суспільну травму, яку наніс тоталітарний націонал-соціалістичний (нацистський) режим до і під час Другої світової війни, масштаб і жахіття злочинів проти людяності, які він заподіяв, а також той факт, що поєднане використання свастики та рун (частина з яких дійсно використовувалася як символи підрозділів СС) можуть інтерпретуватися як провокаційні та ображати пам'ять про жертв тоталітарних режимів, Український інститут національної пам'яті наполегливо рекомендує не використовувати у публічному просторі символіку схожу на ту, яку використовували представники нацистського режиму.

Щодо заяв окремих осіб про необхідність просвітництва та інформування суспільства про істинне значення стародавніх солярних та рунічних символів, то глибоко переконані, що найбільш ефективний спосіб подолання такої необізнаності – це освітні, наукові, музейні, медійні та культурні проєкти, а не публічна демонстрація символів на фасадах у суперечливих поєднаннях без належних експлікацій та обґрунтувань.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.