Міністр культури: генералісімус Суворов зробив Ізмаїл українським

Міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що цим пожна пишатися

Про це повідомила на фейсбук-сторінці журналістка Дарія Гірна.

На зустрічі міністра із журналістами за участю громадського діяча Олеся Донія було анонсовано серію національних круглих столів, присявчених мистецтву, мові, релігії та екології.

На запитання про про перспективу інтеграції Бандери, Шептицького etc із західноукраїнського в загальнонаціональний наратив і усунення лідерів ОУН та УПА з дискурсу, як конфліктних на користь, наприклад, Лобановського Олександр Ткаченко сказав:

"В нас є багато прикладів успіху і досягнень, наприклад той самий Лобановський чи академік Глушко, це те чим ми можемо пишатися, ми про це забуваємо, натомість на певний час у нас на першу щаблину виходять герої, які змагалися, зробили багато для незалежності, але не тільки вони. Таких людей було багато.

Наприклад, в Києві є вулиця Омеляновича-Павленка (герой УНР), раніше це була вулиця Суворова. Ми ж можемо подивитися на Суворова не як на російського гереналіссімуса, а як на людину, яка зробила Ізмаїл українським. Я не кажу, що його треба відносити до нашої історії, але є речі, на які варто дивитися як на надбання країни, яка Богом нам дана, щоб ми могли цим пишатися також".

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.