На аукціон виставили царські прикраси, які вивезли з Росії під час революції 1917 року. ВІДЕО

Аукціонний дім Sothebyʼs виставив на торги російські царські коштовності, які вивезли контрабандою з країни під час жовтневої революції 1917 року. У колекції є прикраса з рідкісним кольоровим діамантом.

Про це повідомляє CNN.

 
фото: newton

Ідеться про колекцію княгині Марії Павлівни — тітки останнього російського імператора Миколи ІІ. Представники Sothebyʼs сказали, що вона мала "фантастичну" колекцію коштовностей. Зіркою торгів називають помаранчево-рожевий діамант у персні. Камінь вагою 25,62 карата оцінюють у $3,9—5,9 мільйона.

Також на аукціон виставили велику овальну сапфірово-діамантову брошку та кліпси зі шкатулки Марії Павлівни.

Прикраси були довірені другу Марії Павлівни — британському дипломату Альберту Генрі Стопфорду, який разом з іншими коштовностями вивіз їх на зберігання в Лондон. Її брошку і сережки продає європейська княжа родина, яка придбала їх на аукціоні у 2009 році. Торги відбудуться в Женеві 10 листопада.

Марія Павлівна втекла з революційної Росії у 1918 році. В еміграції вона деякий час займалася виготовленням вишивки та мережив, завідувала кооперативом, що їх виробляв, працювала фотографом для журналів мод. Жила в Німеччині, Швеції, Іспанії. Померла вона у 1958 році в Німеччині.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.