У стамбульському аеропорту відкрили музей. ФОТО

В аеропорту «Стамбул» почав роботу музей, експонати якого розповідають про основні віхи історії Туреччини. Зараз в музеї діє виставка «Скарби Туреччини: обличчя престолів».

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Туреччині з посиланням на інформацію, отриману в пресслужбі летовища.

 

"Кожен пасажир, який буває в Туреччині, відтепер матиме можливість побачити всі значні артефакти нашої історії в одному музеї. Ми хочемо, щоб аеропорт Стамбула, який вже є глобальним центром і всесвітньою точкою зустрічей, став ще й центром зустрічей з культурою та мистецтвом", – прокоментував відкриття музею генеральний директор аеропорту Кадрі Самсунлу.

 

Музейний простір має площу 1 тис. кв.м. Експозиція "Скарби Туреччини: обличчя престолів" включає 219 експонатів, які були зібрані з 29 різних музеїв.

 

"Стамбул приєднався до клубу великих аеропортів з музеями, серед яких багато інших міст світу, як-от Сан-Франциско, Амстердам, Афіни та Каїр", – йдеться в повідомленні пресслужби.

 

Довідково. Найбільша в світі авіагавань – аеропорт Стамбула – відкрилася наприкінці жовтня 2018 року. Аеропорт продовжуватиме розбудовуватися впродовж 10 років, поки всі етапи не буде завершено до 2028 року.

Планувалося, що після відкриття першого етапу новий аеропорт зможе обслуговувати до 90 мільйонів пасажирів на рік. Із реалізацією всіх етапів проєкту цей показник має збільшитися до 150 мільйонів, а за потреби його доведуть до 200 мільйонів пасажирів, що дасть йому змогу стати найбільшим у світі.

Після початку світової пандемії коронавірусу цей аеропорт став хабом для повернення громадян з різних куточків світу додому. Пізніше аеропорт "Стамбул" першим у країні отримав сертифікат "Безпечного туризму".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.