На Дніпропетровщині науковці сподіваються, що знайшли могилу Олександра Поля. ВІДЕО

Історики вважають: саме завдяки чоловіку місто почало стрімко розвиватися, а регіон став промисловим.

У Дніпрі ймовірно знайшли поховання знаменитого Олександра Поля: першого почесного громадянина міста. Принаймні знахідка, на думку археологів, збігається з деякими відомостями про могилу. Місце поховання підприємця ХІХ-го століття раніше вважалося втраченим. Наскільки наблизилися науковці до розкриття загадки – розповідає кореспондентка "5 каналу" Наталка Світлова.

 

"Бачите, вона на ніжках. Стояла на ніжках. А оце верхня частина. Її розірвали. А це кришка з верхньої частини труни, яка відкривалася", – розповідає Дмитро Каюк.

Цинкова труна зі склепу з червоної цегли. У ній же друга – дерев'яна. Це одна з могил, яку знайшли археологи поряд із фундаментом церкви Святого Лазаря. Джерела археологів вказують, саме біля неї слід шукати могилу відомого підприємця регіону Олександра Поля.

"Ось прямо коло дзвіниці, ми не навмання шукали, просто прикинули, де може бути розташоване це поховання. Ось цей вскритий, досліджений повністю, оцей зараз в стадії дослідження", – каже Дмитро Каюк, директор КП "Етнографічні парки Дніпра".

Олександр Поль – перший почесний громадянин Катеринослава, так називалося місто Дніпро до початку минулого століття.

Історики вважають: саме завдяки йому місто почало стрімко розвиватися, а регіон став промисловим. Раніше місце його поховання вважалося втраченим.

Тепер пошуковці знайшли ймовірне місце поховання: у Севастопольському парку Дніпра.

"Ми взагалі звертаємо увагу на все те, що може засвідчувати наявність тут церкви. Кожна знахідка для нас є важливою", – розповідає Ольга Сеньковська, студентка-археологиня.

Адже всі заможні склепи й могили на колишньому цвинтарі розграбовані, зокрема і кам'яний, у якому знайшли останки чоловіка й жінки.

"Крадії, які обікрали цей склеп, вони обікрали все. У тому числі і одяг. Скоріше за все він був гаптований золотом. Чому немає жіночого черепа важко сказати. Однак скоріше за все – у черепі були золоті зуби", – говорить Дмитро Каюк.

"Звичайно, це ускладнює ідентифікацію людей, які тут були поховані, тому що якраз оцих речей і немає, речей індивідуальних, які б могли вказати на особу", – каже Дмитро Тесленко, керівник археологічної експедиції.

На пошуки могили Олександра Поля експедицію відправили 2 місяці тому. Відомо, що сам чоловік помер у віці 58 років. Його дружина Ольга за 26 років – у 74. В останках із кам'яного склепу антропологи шукають непрямі ознаки, які б могли вказати на особи похованих.

"Досить сильно він навантажувався за життя, у нього спрацьовані шийні хребці, остеохондроз і права рука, праве плече, тобто щось він активно робив правою рукою. Це може бути і трость може бути. Жінка дуже літня. Жінка старше 60 років. Можливо і більше", – розповідає Олександра Козак, антрополог.

Розкопки в Севастопольському парку Дніпра тривають. Далі науковці ідентифікуватимуть останки похованих тут людей. І можливо тоді остаточно віднайдуть могилу підприємця, археолога і мецената Олександра Поля.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.