Археологи під Одесою виявили рідкісну статуетку античного божества. ФОТО

Члени Нижньодунайської археологічної експедиції Одеського археологічного музею на розкопках городища Картал поблизу села Орловка в Ренійському районі виявили теракотову статуетку. Археологи вважають, що статуетка зображає грецького бога Гермеса (в римському пантеоні – Меркурія). Ще по одній з версій – це може бути Геракл.

Про це повідомляє Думская.

 

"Виріб прекрасно зберігся. Статуетки такого типу і в такому чудовому стані – рідкісна знахідка навіть у великих античних центрах Північного Причорномор'я. Для пам'ятки ж варварської периферії, яким було в античну епоху поселення в Карталах, така статуетка – виняткова рідкість, яка межує з унікальністю", — розповіли співробітники Одеського археологічного музею.

У давньогрецькому пантеоні Гермес – бог торгівлі та хитрості, юнацтва та красномовства. Він також вважається покровителем глашатаїв, послів і мандрівників. Про те, що статуетка зображає саме Гермеса, можна судити по залишкам жезла-кадуцея.

 

Але, з іншого боку, етруський варіант Геркле (Геркулеса) також іноді зображувався з таким жезлом. Крім того, Гермес традиційно зображувався більш витонченим і без накидки.

Під час розкопок також було знайдено кілька поховань на території могильника городища. Це могили часів черняхівської культури і пізньоантичного періоду.

 

Зазначимо, що Катрал – багаторівневий археологічний об'єкт. Зараз члени експедиції завершують розкопки шарів античної епохи і переходять до більш древньої – гальштатського періоду (XII-VIII століття до Р.Х.) і епохи енеоліту (V тисячоліття до Р.Х.).

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.