У Білгород-Дністровській фортеці знайшли цілу пляшку із рідиною часів османської імперії. ФОТО

Експерти визначили, що пляшку виготовили не пізніше 1798 року. Також вдалося дізнатися, що ця пляшка була імпортована із Європи.

У Білгород-Дністровській фортеці під час археологічної експедиції знайшли цілу скляну пляшку XVIII-го століття часів Османської імперії із рідиною всередині. Про це написав головний консультант експедиції доктор історичних наук Андрій Красножон на Facebook-сторінці

 
Фото: Андрій Красножон

"Цілий предмет, знайдений на розкопках – завжди приємно. А якщо він ще й скляний – приємно втричі. Пляшка витягнута без пошкоджень (студенти молодці). Османська імперія, XVIII-го століття." - каже головний консультант експедиції доктор історичних наук Андрій Красножон.

 
ФОТО: АНДРІЙ КРАСНОЖОН

Так, експерти визначили, що пляшку виготовили не пізніше 1798 року. Також вдалося дізнатися, що ця пляшка була імпортована із Європи.

За словами чоловіка, раніше тут вже знаходили бронзовий ключ, турецький кинджал і гарматне ядро XVIII–го століття. Також тут знайшли і паперовий тумар або турецький релігійний талісман віком мінімум 300 років. У перші ж дні робіт вчені розкрили фрагмент середньовічного турецького приміщення по сусідству із південною стіною фортеці.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.