Київрада надала землі на Протасовому Яру статус зеленої зони

Київська міська рада повернула статус території зелених насаджень загального користування земельним ділянкам у парку відпочинку Протасів Яр у Солом’янському районі Києва.

Відповідне рішення підтримали 74 депутати Київради, повідомляє пресслужба міськради.

 

"Йдеться про земельну ділянку площею 3,15 га на вулиці Миколи Амосова, яка розміщується у парку відпочинку Протасів Яр. Зелена зона з 1966 року є парком. Проте, незважаючи на цей статус, близько 30 гектарів лісу багато років тому були роздані приватним фірмам для забудови", - йдеться у повідомленні.

Зокрема, у 2002 році ділянку на Миколи Амосова було переведено з території зелених насаджень загального користування до території житлової і громадської забудови. На цій підставі були внесені зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста.

Таким чином земельну ділянку площею 3,15 га у парку відпочинку Протасів Яр було виключено з переліку зелених територій загального користування міста Києва. І там планувалася забудова.

"Місто робить все для наведення ладу із землею урочища. На найближчу сесію Київради буде винесений ще один важливий проєкт рішення – про відмову у поновленні договору оренди з "Інтербуд Компані". Тож прошу депутатів відповідально поставитись до ухвалення цього важливого питання", – зазначив Кличко.

На землях Протасового Яру у подальшому планують створити регіональний ландшафтний парк.

Кияни неодноразово вимагали повернути ділянці статус зеленої зони та змінити цільове призначення частини земельних ділянок Протасового Яру.

28 липня Київрада ухвалила рішення, відповідно до якого скасувала зміни до Генерального плану столиці та перевела ділянку на вулиці Миколи Амосова з території житлової і громадської забудови до території зелених насаджень загального користування.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.