Київрада надала землі на Протасовому Яру статус зеленої зони

Київська міська рада повернула статус території зелених насаджень загального користування земельним ділянкам у парку відпочинку Протасів Яр у Солом’янському районі Києва.

Відповідне рішення підтримали 74 депутати Київради, повідомляє пресслужба міськради.

 

"Йдеться про земельну ділянку площею 3,15 га на вулиці Миколи Амосова, яка розміщується у парку відпочинку Протасів Яр. Зелена зона з 1966 року є парком. Проте, незважаючи на цей статус, близько 30 гектарів лісу багато років тому були роздані приватним фірмам для забудови", - йдеться у повідомленні.

Зокрема, у 2002 році ділянку на Миколи Амосова було переведено з території зелених насаджень загального користування до території житлової і громадської забудови. На цій підставі були внесені зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста.

Таким чином земельну ділянку площею 3,15 га у парку відпочинку Протасів Яр було виключено з переліку зелених територій загального користування міста Києва. І там планувалася забудова.

"Місто робить все для наведення ладу із землею урочища. На найближчу сесію Київради буде винесений ще один важливий проєкт рішення – про відмову у поновленні договору оренди з "Інтербуд Компані". Тож прошу депутатів відповідально поставитись до ухвалення цього важливого питання", – зазначив Кличко.

На землях Протасового Яру у подальшому планують створити регіональний ландшафтний парк.

Кияни неодноразово вимагали повернути ділянці статус зеленої зони та змінити цільове призначення частини земельних ділянок Протасового Яру.

28 липня Київрада ухвалила рішення, відповідно до якого скасувала зміни до Генерального плану столиці та перевела ділянку на вулиці Миколи Амосова з території житлової і громадської забудови до території зелених насаджень загального користування.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.