Про знамениту співачку Квітку Цісик знімуть біографічний музичний фільм

Український кінорежисер і сценарист Тарас Ткаченко зніме фільм «Квітка» про відому американську співачку українського походження Квітку Цісик.

Про це повідомляє портал "Стожари".

 

"Режисером фільму "Квітка", який подали в Держкіно на Чотирнадцятий конкурсний відбір кінопроєктів,  виступатиме  Тарас Ткаченко ("Чорний Ворон", "Гніздо горлиці")", - йдеться у повідомленні.

Продюсерка фільму "Квітка" Валерія Борщевська розповіла передісторію. "Ми виграли грант в УКФ у 2019 році й успішно реалізували проєкт: був написаний сценарій, створений сайт проєкту, рекламні матеріали, а також відбулося відрядження до США у Нью-Йорк, де ми познайомилися з Едвардом Раковичем, чоловіком Квітки Цісик, який є правовласником на її ім'я і голос. Під час зустрічі домовилися про подальшу працю над проєктом", – розповіла продюсерка фільму "Квітка" Валерія Борщевська.

Автори сценарію стрічки – Сергій Дзюба і Артемій Кірсанов, відомі за такими художніми фільмами і книгами, як "Позивний Бандерас" і "Заборонений".

Поки невідомо, хто саме зіграє співачку. На прем'єру біографічного фільму "Квітка" можна очікувати у 2022 році.

За сюжетом, основні події розвиваються у 1983 році. Американська співачка українського походження Квітка Цісик (Кейсі) здійснює першу і єдину в житті туристичну подорож до України, у місто Львів.

Перебування на окупованій Батьківщині предків дозволяє подолати творчу кризу та усвідомити власну місію – пожертвувати комерційним успіхом заради створення нових альбомів українських пісень та пам'яті про Батьківщину.

Цікавий історичний факт: саме після відвідування УРСР у другому альбомі українських пісень Квітки Цісик "Два кольори" (англ. "Two colours") 1989 року з'явилася пісня Володимира Івасюка "Я піду в далекі гори".

Як нагадується, батько співачки родом з-під Коломиї, був головним концертмейстером Львівської опери. У 1944 році з сім'єю, тікаючи від наступу Червоної армії, опинився в таборі для переміщених осіб у німецькому місті Байройт, після чого емігрував до США.

Сама співачка (повне ім'я Квітослава-Орися Цісик) з дитинства навчалася грі на скрипці, а в 1974 році закінчила консерваторію у Нью-Йорку. У 1977 році зіграла епізодичну роль у комедійній мелодрамі "Ти осяюєш моє життя",  а пісня до фільму у виконанні Кейсі отримала "Оскар".

Однак, слава дісталася іншій співачці Дебі Бум, яка виконала її на церемонії нагородження. Десять років Квітка Цісик була бренд-голосом автомобільної компанії "Ford". За допомогою голосу українки свій імідж створювали корпорації "Pepsi-Cola", "Coca-Cola", "American Airlines", "Burger King" тощо.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.