Суд стягує понад 5 мільйонів з художника Марчука за оренду землі під музей

Господарський суд Києва ухвалив рішення про стягнення понад п’яти млн грн з ТОВ "Виставковий центр-музей художника Івана Марчука" на користь Київської міської ради за несплату оренди земельної ділянки.

Про це йдеться в ухвалі суду від 17 червня 2020 року.

 

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виставковий центр-музей художника Івана Марчука" ...на користь Київської міської ради... 4 807 619,50 грн (чотири мільйони вісімсот сім тисяч шістсот дев`ятнадцять гривень 50 копійок) заборгованості, 472 171,14 грн (чотириста сімдесят дві тисячі сто сімдесят одну гривню 14 копійок) інфляційних втрат, 125 847,16 грн (сто двадцять п`ять тисяч вісімсот сорок сім гривень 16 копійок) 3% річних та 90 054,85 грн (дев`яносто тисяч п`ятдесят чотири гривні 85 копійок) судового збору", - йдеться у рішенні суду.

У матеріалах суду зазначається, що договір про оренду земельної ділянки датований 2010 роком.

Суд звернув увагу на наявність неодноразових звернень відповідача щодо зменшення розміру орендної плати, зокрема, у зв`язку з неможливістю розпочати будівництво музейного комплексу, тривалим погодженням дозвільної документації, зростанням вартості робіт тощо.

Суд встановив, що відповідач вчиняв належні дії, спрямовані на будівництво багатофункціонального культурного центру "Музей художника Івана Марчука". "Проте з незалежних від нього причин, пов`язаних, зокрема, з тривалим погодженням дозвільної документації, зростанням цін на роботи та матеріалів, складним фінансовим станом та несприятливою економічною ситуацією, відсутністю підтримки з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, відповідач не зміг виконати свої зобов`язання за договором", - вказано в матеріалах суду.

Водночас, вказують в суді, надані відповідачем докази тривалого непогодження проєктної документації, невиконання позивачем та Міністерством культури України задекларованих намірів щодо прийняття участі у створенні музею, не можуть слугувати підставою для невиконання умов договору оренди земельної ділянки чи підставами для звільнення відповідача від відповідальності за таке невиконання.


Іван Марчук – народний художник України, лауреат Премії ім. Шевченка. У 2007 році потрапив до рейтингу 100 геніїв сучасності, який уклала британська газета Дейлі телеграф.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.