Біля Музею Другої Світової війни встановлюють «найвищий у країні» флагшток. ФОТО

Прапор планують підняти у День Державного прапора України 23 серпня.

На території Національного музею історії України у Другій світовій війні встановлюють 90-метровий флагшток – держак для прапору, повідомляє пресслужба КМДА.

 
фото кмда

Завершити роботи планують до 23 серпня, аби у День Державного прапора України підняти прапор. Розмір полотнища становитиме 16 на 24 метри.

 
фото кмда

Ідея такого проєкту з'явилася у Київради в 2017 році, після того, як у Дніпрі звели 72-метровий флагшток із державним прапором. Його позиціонували як найвищий у країні.

У Києві вирішили побудувати ще вищий флагшток. Для цього обрали Печерські пагорби, на яких розташовано Музей війни та статую Батьківщини-Матері.

Протягом кількох років на цей проєкт закладали кошти у бюджеті міста – суми коливалися в районі 50 мільйонів гривень – та оголошували тендери, які, утім, не відбулися.

 
фото кмда

Зрештою "найвищий у країні" флагшток вирішили будувати на кошти благодійного фонду "Майбутній Київ", засновниками якого є президент KAN Девелопмент Ігор Ніконов та сам Віталій Кличко.

Кличко подякував меценатам, "яким не байдуже, як розвивається Київ".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.