Белград перейменує вулиці, названі на честь місць, де "не поважають Сербію"

Влада Белграда планує змінити більшість назв вулиць, які нагадують про місця в колишніх югославських республіках, де "не поважають Сербію".

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на видання Balkan Insight.

Вулиці Бєлграда
Вулиці Бєлграда

Перейменування почнуться з вулиць, названих на честь місць в Хорватії, Словенії та Боснії і Герцеговині.

Заступник мера Белграда Горан Весич сказав, що зміни є "питанням взаємності".

"Столиця представляє всю країну своїми назвами вулиць або пам'ятників. Ось чому сьогодні в Белграді велика кількість вулиць [все ще] названа на честь географічних термінів з республік колишньої Югославії. Для нас ненормально мати вулиці Хрвацька [Хорватія], Загорська, Загребацька або Задарська в Белграді", - сказав Весич.

Насправді в Белграді більше немає вулиці Загребацька, названої на честь хорватської столиці Загреба. Вона була перейменована в 2014 році на честь Коче Поповиці, колишнього югославського партизанського командира і високопоставленого югославського чиновника.

Весич сказав, що в сербській столиці має бути більше вулиць, названих на честь місць, де "поважають Белград".

"Наприклад, у Відні є Белградська площа, але у нас немає Віденської вулиці, в Брюсселі є Белградська вулиця, але у нас немає Брюссельської вулиці. Прийшов час проявити повагу до тих, хто поважає наше місто і нашу країну, а не бути мазохістами і мати вулиці, названі на честь районів, де все, що нагадує Сербію, було стерто", - сказав Весич.

"Вулиці Белграда повинні бути перш за все способом проявити повагу до людей, яким наша країна зобов'язана, і до дружніх країн і народів, а також до тих, кому зобов'язане людство. Саме тому ми будемо продовжувати змінювати назви всіх вулиць, названих на честь тих, хто більше не має зв'язків з Сербією, а також районів, де все, що приходить з Сербії, не вітається", - додав він.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.