Суд підтвердив заборону на будівництво біля музею у Пирогові

Апеляційний суд залишив у силі рішення господарського суду міста Києва про заборону будівництва житлового комплексу на земділянці біля музею у Пирогові.

Про це інформує пресслужба прокуратури Києва у Facebook.

 

"Суд апеляційної інстанції підтримав позицію прокуратури міста Києва та залишив у силі рішення господарського суду міста Києва про заборону будівництва житлового комплексу на земельній ділянці біля Національного музею народної архітектури та побуту України, що у селі Пирогів", - йдеться у повідомленні.

У відомстві нагадали, що столична прокуратура пред'явила позов про скасування права оренди приватного товариства на 16 га землі вартістю 274 млн грн, що знаходиться в зоні охоронюваного ландшафту в районі Національного музею народної архітектури та побуту України.

"Оскільки товариство розпочало підготовчі роботи на спірній земельній ділянці, прокуратура звернулась до суду із заявою про заборону проведення будь-яких будівельних робіт на цій території", - пояснили у відомстві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28 травня 2020 року, а також рішенням суду апеляційної інстанції від 23 липня 2020 будівництво біля Національного музею народної архітектури та побуту України заборонено, зазначається у повідомленні.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.