Спецпроект

У Німеччині оголосили вирок колишньому охоронцю концтабору

У Німеччині 23 липня проходили заключні слухання у судовому процесі проти злочинів нацистів у концтаборах під час Другої Світової Війни.

Окружний суд Гамбурга засудив 93-річного колишнього охоронця СС до двох років умовно, повідомляє Tagesspiegel.

 
FOTO: AXEL HEIMKEN/AFP

"Судовий процес проти 93-річного чоловіка, який служив охоронцем СС у колишньому таборі СС "Штутгоф" закінчується у четвер у Вищому обласному суді Гамбурга. Прокурор Гамбурга звинуватив Бруно Д. у вбивстві щонайменше 5230 осіб", - йдеться у повідомленні.

Табір "Штутгоф", розташований поблизу Гданська, був створений одразу після вторгнення Німеччини у Польщу. Спочатку там ув'язнювали польських інтелектуалів, але згодом туди відправляли на смерть все більше і більше євреїв.

Бруно Д. чергував на сторожових вежах навколо табору у Штутгофі між серпнем 1944 і квітнем 1945 р. Прокурор вважає це засобом вбивства в'язнів і вимагав трьох років позбавлення волі для обвинувачуваного, адже той був "гвинтиком у машині для вбивства".

Підсудний заявив у суді, що про справжній масштаб злодіянь він дізнався лише на суді. У своєму останньому слові перед вироком він вибачився перед тими, хто пережив "це пекло божевілля", та їх близьким, але винним себе не визнав.

Адвокат вимагав виправдального вироку і стверджував, що його клієнт, якому було на момент початку служби 17 років, не бачив виходу і не мав вибору, він не зміг уникнути служби в таборі.

Заслухавши аргументи сторін, суд Гамбурга виніс вирок нині 93-річному колишньому охоронцю СС, призначивши йому два роки умовно.


До слова, у 2015 році до чотирьох років тюрми було засуджено колишнього "бухгалтера Освенцима" Оскара Грьонінга. Ще через рік було винесено вирок колишньому охоронцю СС в Освенцимі Рейнгольду Ганнінгу. Інші процеси не вдалися довести до кінця через стан здоров'я старих обвинувачених.

Наразі триває 14 розслідувань щодо колишніх охоронців у нацистських таборах Німеччини. Враховуючи похилий вік обвинувачених, невідомо, чи дійде ще хоча б одна із цих справ до суду. Можливо, вирок Бруно Д. стане останннім.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.