Рівненщина зробить музеї інклюзивними

У Рівненській області місцеві музеї адаптують для людей з особливими потребами.

Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

Замок в Острозі
Замок в Острозі

"На Рівненщині музеї адаптують для людей з інвалідністю. Зокрема, запровадять аудіогіди – спеціальні путівники для людей з порушенням зору, а також розроблять буклети шрифтом Брайля, позначать сходові маршрути, встановлять мнемосхеми", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що загалом туристи з особливими потребами зможуть побувати на п'ятьох екскурсіях у Рівненському обласному краєзнавчому музеї, Державних історико-культурних заповідниках Острога та Дубно, культурно-археологічному центрі "Пересопниця" у Рівненському районі.

Такі ініціативи реалізують у межах проєкту "Культурні продукти Рівненщини без обмежень". Його втілять громадські організації за підтримки Українського культурного фонду.

Окрім того, проєкт передбачає проведення семінарів, тренінгів та наставницьких сесій для провайдерів культурних послуг. Для екскурсоводів проведуть відеоуроки з основ української жестової мови.

Термін реалізації проєкту – до 30 вересня.

На популяризацію культурних, туристичних особливостей краю на Рівненщині цього року спрямовано 2,9 млн грн.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.