Росіян розпитали про ставлення до моментів польсько-російської історії. Про українців там теж йдеться

Левада-центр та Польсько-російський центр діалогу та порозуміння провели соціологічне дослідження образу Польщі в Росії через призму історичних суперечок

Повний звіт можна прочитати на сайті Польсько-російського центру діалогу та порозуміння.

Серед запитань, які задавали росіянам були і такі, що стосувались української історії.

Значення слова "Річ Посполита" та інших понять

Переважна більшість респондентів (59%) має нейтральне ставлення до слова "Річ Посполита", 17% людей заявляють про негативне ставлення.

Слово "єзуїти" сприймають негативно 34%. "Пан" викликає негативні емоції у 18%, а позитивні – у 21% мешканців Росії.

 

Поділи Речі Посполитої

Трохи більше половини росіян (55%) чули про розділи Речі Посполитої. Нічого не чули про розділи Речі Посполитої 43% респондентів.

Переважна більшість росіян (69%) вважає, що анексія земель сучасної Литви, Білорусі, частин України та Латвії з боку Російської імперії наприкінці XVIII ст. було правильним рішенням. Переконані в неправильності такого рішення 16% респондентів.

Рішення про приєднання сусідніх країн росіяни найчастіше виправдовують імперськими мотивами: "розширити кордони". Серед спонтанних виправдань, серед іншого, були: "чим більше територій, тим краще" або "сильніша держава може зробити більше".

27% опитаних вважають, що приєднані тоді території раніше належали до Русі, а тому логічно їх приєднати до Росії.

17% респондентів вважають таке рішення реалізацією прагнень споріднених націй.

Росіяни, які вважають участь Росії у поділах Речі Посполитої неправильною вказують на агресивний характер та протиправність рішення, яке викликало зайві конфлікти у регіоні.

 

Війна 1920 року

Більше половини росіян (52%) вважають термін "визволення" стосовно вступу польської та української армій у травні 1920 році до Києва невірним.

Вони пояснюють свою позицію фразами "Київ на той час був російським містом", "радянська влада була ближчою, своєю, а поляки і Петлюра – "чужими" для міста".

Третина опитаних вважає, що це питання неможливо однозначно оцінити, оскільки кожен народ має право по-своєму дивитися на власну історію.

 

Друга світова війна

Російська історична пропаганда останніх років дає свої плоди. 10% респондентів покладають вину за розвʼязання Другої світової війни на Польщу.

Серед них таке ставлення здебільшого пояснюють співпрацею з нацистською Німеччиною та участю Польщі у поділі Чехословаччини.

Абсолютна більшість росіян (73%) не вважають агресією вступ Червоної армії у вересні 1939 року на територію Польщі. На їх думку, Росія хотіла допомогти Польщі та максимально відсунути фронт від своїх кордонів.

Переважна більшість росіян (81%) вважає, що в 1945 році Червона армія звільнила Польщу, рятуючи поляків від винищення ціною життя радянських солдат. Лише 12% респондентів стоять на позиції, що Червона армія тоді встановила прорадянський режим у Польщі.

Трохи більше половини росіян (54%) чули про Катинь. Більшість опитаних вважають, що польських офіцерів в Катині знищували нацисти.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.