Підземний Луцьк став доступним онлайн

У мережі виклали перший віртуальним тур луцькими підземеллями.

Про це повідомив начальник відділу туризму департаменту економіки та європейської інтеграції Волинської обласної державної адміністрації Станіслав Ольшевський у Facebook.

 

"Ми це зробили! Перший віртуальний тур Луцьким підземеллям вже опублікований на картах Google! Поширюйте друзям, в усі куточки України та за кордон. Вдалий промоконтент Луцька та Волинської області", – написав Ольшевський.

Відправитися у віртуальну мандрівку підземеллями Луцька можна за посиланням.

У Центрі туристичної інформації та послуг міста зауважили, що відтепер всі охочі можуть дистанційно поринути в магічну атмосферу. "Проте віртуальний світ – не реальний. Тому приїздіть до Луцька, щоб побачити все на власні очі", – звернулися до туристів.


Довідково. Крім наземного міста, у Луцьку є розбудована мережа підземних переходів. На трьох рівнях підземного міста були сакральні об'єкти, трапезна, в'язниця, гробниці. Підземний комплекс під луцьким костелом Петра і Павла очолив п'ятірку найзагадковіших підземель України за версією сайту проєкту ILoveUkraine.

Про унікальні триярусні підземелля, вхід до яких розташований під костелом св. апостолів Петра і Павла, існує чимало легенд. Їхня висота в окремих місцях сягає майже 6 метрів. Припускають, що колись Старе місто було сполучене ними з Шепельським і Жидичинським городищами, Олицьким замком та іншими укріпленнями навколо нього. В цих підземеллях були поховання (деякі збереглися) багатьох знатних лучан, зокрема й луцьких римо-католицьких єпископів.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.