У Рівному пофарбували в рожеве пам’ятник радянському воєначальнику Богомолову

У Рівному вночі у п’ятницю, 10 липня, невідомі розфарбували танк-пам’ятник і меморіальну дошку на честь радянського комдива Михайла Богомолова в рожевий колір

Про це повідомляє Новинарня з посиланням на "Суспільне".

На початку декомунізації сквер, в якому розташовувався пам'ятник Богомолову перейменували, однак сам монумент залишили.

Тепер сквер має назву Українських добровольців.

Михайло Богомолов – радянський воєначальник, який встановлював у Рівному радянський режим і воював проти УНР.

"Є версія, що Богомолов похований під пам'ятником, але остаточно це можна буде стверджувати, лише провівши дослідження", – розповів  історик Рівненського краєзнавчого музею Ігор Марчук.

 
Суспільне

У лютому 2020 року народна депутатка від "Голосу" Соломія Бобровська подавала до Рівненської облдержадміністрації звернення щодо демонтажу пам'ятника командиру Червоної армії Михайлові Богомолову.

Тоді їй відмовили, адже цього воєначальника не внесли у список осіб, що підпадають під процес декомунізації.

Згодом Бобровська звернулась до Українського інституту національної пам'яті з проханням внести радянського воєначальника до цього списку осіб.

"Згаданий у Вашому зверненні встановлений у м. Рівне пам'ятник на честь радянського воєначальника Богомолова Михайла Михайловича (1897–1940) – особи, причетної до встановлення радянської влади на території України у 1920 та 1939 роках, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (активний учасник радянсько-польської війни 1920 р. між Червоною армією з одного боку та союзницькими українсько-польськими військами, в ході якої Богомолов М. М. командував ескадроном Першої кінної армії РСЧА, зокрема й при захопленні м. Рівне; у вересні-жовтні 1939 р. – командир 36-ї танкової бригади, на чолі якої брав участь у т. зв. Польському поході або "визвольному поході" РСЧА у складі 8-го стрілецького корпусу п'ятої армії), відповідно до пп. "д" п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону є символікою комуністичного тоталітарного режиму і підлягає обов'язковому демонтажу", – йшлось у листі-відповіді УІНП.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.