У Рівному пофарбували в рожеве пам’ятник радянському воєначальнику Богомолову

У Рівному вночі у п’ятницю, 10 липня, невідомі розфарбували танк-пам’ятник і меморіальну дошку на честь радянського комдива Михайла Богомолова в рожевий колір

Про це повідомляє Новинарня з посиланням на "Суспільне".

На початку декомунізації сквер, в якому розташовувався пам'ятник Богомолову перейменували, однак сам монумент залишили.

Тепер сквер має назву Українських добровольців.

Михайло Богомолов – радянський воєначальник, який встановлював у Рівному радянський режим і воював проти УНР.

"Є версія, що Богомолов похований під пам'ятником, але остаточно це можна буде стверджувати, лише провівши дослідження", – розповів  історик Рівненського краєзнавчого музею Ігор Марчук.

 
Суспільне

У лютому 2020 року народна депутатка від "Голосу" Соломія Бобровська подавала до Рівненської облдержадміністрації звернення щодо демонтажу пам'ятника командиру Червоної армії Михайлові Богомолову.

Тоді їй відмовили, адже цього воєначальника не внесли у список осіб, що підпадають під процес декомунізації.

Згодом Бобровська звернулась до Українського інституту національної пам'яті з проханням внести радянського воєначальника до цього списку осіб.

"Згаданий у Вашому зверненні встановлений у м. Рівне пам'ятник на честь радянського воєначальника Богомолова Михайла Михайловича (1897–1940) – особи, причетної до встановлення радянської влади на території України у 1920 та 1939 роках, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (активний учасник радянсько-польської війни 1920 р. між Червоною армією з одного боку та союзницькими українсько-польськими військами, в ході якої Богомолов М. М. командував ескадроном Першої кінної армії РСЧА, зокрема й при захопленні м. Рівне; у вересні-жовтні 1939 р. – командир 36-ї танкової бригади, на чолі якої брав участь у т. зв. Польському поході або "визвольному поході" РСЧА у складі 8-го стрілецького корпусу п'ятої армії), відповідно до пп. "д" п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону є символікою комуністичного тоталітарного режиму і підлягає обов'язковому демонтажу", – йшлось у листі-відповіді УІНП.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.