На Рівненщині вшанували пам'ять українських і польських військових

8 липня відбулись заходи, присвячені 100-річчю Варшавського договору між Польщею та УНР і 100-річчю оборонних боїв союзних армій на Рівненщині

Ініціатором ушанувань стала ГО "Польсько-український культурно-просвітницький центр ім. Томаша Оскара Сосновського" за організаційної підтримки Державного історико-культурного заповідника Острога за закладів освіти міста. Про це повідомляє Острозька міська газета "Замкова гора".

На католицькому цвинтарі Острога були покладені квіти до братської могили вояків Війська Польського. Ярослав Ковальчук розповів про спільні бойові дії проти більшовиків польського та українського війська.

Завершився захід в урочищі Бір Межиріцької сільської ради. Там було вшановано пам'ять воїнів УНР. Трьох хлопців зі зброєю в руках, але, найімовірніше, без набоїв, зарубали шашками більшовики. Жителі села поховали загиблих в одній братській могилі, навіть за комуністичних часів доглядали її. Не так давно там було встановлено хрест, освячено та впорядковано поховання.

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.