На Рівненщині вшанували пам'ять українських і польських військових

8 липня відбулись заходи, присвячені 100-річчю Варшавського договору між Польщею та УНР і 100-річчю оборонних боїв союзних армій на Рівненщині

Ініціатором ушанувань стала ГО "Польсько-український культурно-просвітницький центр ім. Томаша Оскара Сосновського" за організаційної підтримки Державного історико-культурного заповідника Острога за закладів освіти міста. Про це повідомляє Острозька міська газета "Замкова гора".

На католицькому цвинтарі Острога були покладені квіти до братської могили вояків Війська Польського. Ярослав Ковальчук розповів про спільні бойові дії проти більшовиків польського та українського війська.

Завершився захід в урочищі Бір Межиріцької сільської ради. Там було вшановано пам'ять воїнів УНР. Трьох хлопців зі зброєю в руках, але, найімовірніше, без набоїв, зарубали шашками більшовики. Жителі села поховали загиблих в одній братській могилі, навіть за комуністичних часів доглядали її. Не так давно там було встановлено хрест, освячено та впорядковано поховання.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.