У внутрішньому дворику «Тюрми на Лонцького» знайшли єврейські надгробки. ФОТО

У внутрішньому дворику Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" розпочали розкопки. Під асфальтом знайшли єврейські надгробки.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

 
Фото: Руслан Забілий

"Поки що ми відкрили ділянку, подивились на це все, будемо її піднімати, а далі знову копати в глибину, дивитись, шукати поховання. Це ми все перекопаємо і використаємо для меморіалізації у внутрішньому великому дворі.

Проведемо весь комплекс археологічних, історико-дослідницьких робіт щодо цього об'єкта. Роками цього ніхто не бачив. Були чутки, що все замощено надгробками.

Є таке припущення, що там далі мали би бути хрести із цвинтаря поховань УСС, але поки ми це все не відкриємо – не будемо знати, що там є", - пояснив Руслан Забілий, генеральний директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

 
Фото: Гал-Інфо

Проєкт розкопок реалізовується спільно Меморіально-пошуковим центром "Доля", Національним музеєм -меморіалом "Тюрма на Лонцького" і Управлінням Служби Безпеки України у Львівській області. Узгодження проєкту тривало декілька років.

 
Фото: Руслан Забілий

"Меморіально-пошуковий центр "Доля" вже не перший рік працює з Національним музеєм жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" на предмет проведення досліджень і пошуку місць поховань жертв політичних репресій на його території.

 
Фото: Руслан Забілий

Три роки тому ми проводили спільний проєкт і на території подвір'я меморіального музею. Було віднайдено 23 останки жертв на глибині 2,5 метри під насипним грунтом.

Після цього музей до нас звернувся з ідеєю провести спільну експедицію на територію малого дворика. Надзвичайно приємно, що є повна підтримка від СБУ, від керівника - пана Гончарова.

 
Фото: Гал-Інфо

Не виключено, що під цими плитами, на цьому подвір'ї можуть бути і людські останки, зрештою, тільки дослідження це підтвердить або спростує. Але вже зараз ми бачимо обличчя комуністично-тоталітарного режиму, який надгробними плитами вистелив подвір'я свого дворика.

Це черговий раз показує, наскільки ця влада була нелюдською і злочинною. І тому спільне завдання пошуковців, істориків та представників держави і громадськості – відкривати нові сторінки історії і широко інформувати громадськість про те, які злочини вчиняв комуністично-тоталітарний режим", - розповів в коментарі Гал-інфо Святослав Шеремета, керівник меморіально-пошукового центру "Доля".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.