На Львівщині знайшли бідон з документами ОУН

Житель Бродів знайшов бідон із документами та світлинами підпілля ОУН, який пролежав під землею понад 70 років. Знахідку планують передати на дослідження і реставрацію у Національний музей жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив директор музею Руслан Забілий.

 

"Я цікавлюся питаннями пошукової діяльності, моніторю всі повідомлення щодо всіляких знахідок, спілкуюся з істориками. Один з моїх колег повідомив, що чоловік знайшов бідон з літературою та документами підпілля.

Вже цієї п'ятниці ми заберемо це все до нас в "Тюрму на Лонського" для подальшого дослідження. Ми їх реставруємо, вивчаємо, скануємо і потім надаємо в загальний доступ для всіх бажаючих: істориків, краєзнаців, журналістів, просто громадян", - розповів Забілий.

Знайдена документація датується 1940-50 роками минулого століття. Це переважно ідеологічна література, листівки, агітки, світлини, щоденник та повстанський звіт. Останній має велику цінність для істориків.

За словами Забілого, знахідка має важливе значення для українського народу, серед тієї архівної повстанської збірки є документи звітного характеру, а це розкриває особливості діяльності підпільників на локальній території, є імена, прізвища людей, які брали безпосередню участь в ОУН чи УПА.

Вказано людей, які підтримували діяльність підпільників, тобто там є великий пласт інформації, який може розповісти багато про що і особливості визвольного руху саме у Бродівському районі, тобто на локальній території, що потім складається в загальнонаціональну картину.

Директор музею повідомив, що ще б кілька років і документи можна було втратити, адже бідон у кількох місцях проржавів і частина паперів намокла. Але фахівці сподіваються, що їх вдасться реставрувати.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.