Міністр юстиції пропонує зробити із Лук’янівського СІЗО готель

Міністр юстиції Денис Малюська пропонує зробити з Лук’янівського слідчого ізолятора готель, стилізований під в’язницю.

Про це він сказав у коментарі журналістам у четвер, 2 липня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми частково розвантажимо Лук'янівське СІЗО, зробимо на Бориспільській трасі також Київський слідчий ізолятор. Але інвестиційної привабливості будівлі XIX століття особливо не становлять в тому сенсі, що це історичні пам'ятки. Їх не можна знести, побудувати нові будівлі, комплекси, офісні споруди тощо.

Єдиний можливий варіант, який я бачу, але знову ж таки, з бізнесом він не прорахований, це готель, наприклад. Готель, який міг би бути стилізований під в'язницю. В Європі це практикується, користується популярністю", - зазначив міністр.

За його словами, у цьому СІЗО утримували "чимало історичних постатей XIX століття – початку XX: політичних фігур, літераторів, поетів, письменників, і сучасних теж".

 

"Але мова про історичні постаті. Вони всі тут були. Максим Рильський, Грушевський, Винниченко... Багато хто. Врешті-решт, це великий гарний історичний об'єкт.

Складно знайти документи, щоб можна було відслідкувати, хто, де, в якій камері конкретно перебував, але якщо нам це вдасться, це взагалі буде туристична бомба.

Тобто можна ночувати в номері, який був в'язницею, і де, наприклад, перебував відомий поет чи політик. Тим паче недалеко від центру", - сказав Малюська.

 

За словами міністра, потенційно туристичний об'єкт може бути непоганий, але, знову ж таки, для цього треба побудувати на заміну інфраструктуру, вивезти людей і зробити великий ремонт. "І, скоріш за все, звичайно, що це не Мін'юст робитиме готель, але потенційно історія, можливо, цілком пристойна як для бізнес-проєкту", - додав він.

Водночас міністр юстиції наголосив на тому, що слідчі ізолятори будуть виведені за межі центрів міст.

"Це буде реалізовано... Ми зараз очікуємо прийняття закону, який дозволить нам продавати наші тюрми і отримувати 70% доходів, залишати собі на нове будівництво.

Власне, як частина цього етапу, ми продамо якісь заморожені тюрми, отримаємо перші кошти, почнемо будувати слідчі ізолятори за межами міста або в промзоні, звільнимо СІЗО в центрі міста і будемо продавати його.

Тобто це багаторічний проєкт. Ми повиводимо слідчі ізолятори з центрів міст практично всюди, але триватиме це мінімум років 10", - додав Малюська.

 


Як відомо, на початку червня міністр юстиції Малюська поінформував, що до Верховної Ради внесено та зареєстровано законопроєкт "Про внесення змін до бюджетного кодексу України" №3591, який дозволить продавати законсервовані в'язниці.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.