Міністр юстиції пропонує зробити із Лук’янівського СІЗО готель

Міністр юстиції Денис Малюська пропонує зробити з Лук’янівського слідчого ізолятора готель, стилізований під в’язницю.

Про це він сказав у коментарі журналістам у четвер, 2 липня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми частково розвантажимо Лук'янівське СІЗО, зробимо на Бориспільській трасі також Київський слідчий ізолятор. Але інвестиційної привабливості будівлі XIX століття особливо не становлять в тому сенсі, що це історичні пам'ятки. Їх не можна знести, побудувати нові будівлі, комплекси, офісні споруди тощо.

Єдиний можливий варіант, який я бачу, але знову ж таки, з бізнесом він не прорахований, це готель, наприклад. Готель, який міг би бути стилізований під в'язницю. В Європі це практикується, користується популярністю", - зазначив міністр.

За його словами, у цьому СІЗО утримували "чимало історичних постатей XIX століття – початку XX: політичних фігур, літераторів, поетів, письменників, і сучасних теж".

 

"Але мова про історичні постаті. Вони всі тут були. Максим Рильський, Грушевський, Винниченко... Багато хто. Врешті-решт, це великий гарний історичний об'єкт.

Складно знайти документи, щоб можна було відслідкувати, хто, де, в якій камері конкретно перебував, але якщо нам це вдасться, це взагалі буде туристична бомба.

Тобто можна ночувати в номері, який був в'язницею, і де, наприклад, перебував відомий поет чи політик. Тим паче недалеко від центру", - сказав Малюська.

 

За словами міністра, потенційно туристичний об'єкт може бути непоганий, але, знову ж таки, для цього треба побудувати на заміну інфраструктуру, вивезти людей і зробити великий ремонт. "І, скоріш за все, звичайно, що це не Мін'юст робитиме готель, але потенційно історія, можливо, цілком пристойна як для бізнес-проєкту", - додав він.

Водночас міністр юстиції наголосив на тому, що слідчі ізолятори будуть виведені за межі центрів міст.

"Це буде реалізовано... Ми зараз очікуємо прийняття закону, який дозволить нам продавати наші тюрми і отримувати 70% доходів, залишати собі на нове будівництво.

Власне, як частина цього етапу, ми продамо якісь заморожені тюрми, отримаємо перші кошти, почнемо будувати слідчі ізолятори за межами міста або в промзоні, звільнимо СІЗО в центрі міста і будемо продавати його.

Тобто це багаторічний проєкт. Ми повиводимо слідчі ізолятори з центрів міст практично всюди, але триватиме це мінімум років 10", - додав Малюська.

 


Як відомо, на початку червня міністр юстиції Малюська поінформував, що до Верховної Ради внесено та зареєстровано законопроєкт "Про внесення змін до бюджетного кодексу України" №3591, який дозволить продавати законсервовані в'язниці.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.