У Польщі натрапили на скелети дітей з монетами у роті

На південному сході Польщі робітники натрапили на скелети дітей з монетами у роті.

Під час дорожніх робіт знайшли 115 могил, передає НВ.

 

Багато монет датують правлінням польського короля Сигізмунда III Вази (1556-1632) та Іоанна II Казимира Вази, який був королем Польщі та Великим Князем Литовським з 1648 до 1668 року.

Традиція класти у поховання монети відома з давнини. У Греції вірили, що потрібно заплатити Харону, який перевозить душі у царство мертвих.

"З історичних джерел ми знаємо, що тут 1604 року вже була велика парафіяльна церква з садом, школою і кладовищем. Ймовірно, вона існувала вже з 1590 року", - розповіла археологиня Катаржина Олешок.

Усі тіла лежали головами на захід і руками по боках. Одна могила містить тіла 4 дітей. Вони лежали тісно, але не один на одному.

"Розташування скелетів, стан їх збереження показує, що знахідка є католицьким церковним кладовищем, про яке напевно подбали. Жодна могила не пошкоджена іншими. Мешканці точно знали, де у них могили, і дбали про них", — сказала Олешок.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.