Мініатюрний Булгаков "оселився" в Києві. ФОТО

У Києві відкрили нову мініатюрну скульптуру в межах туристичного проєкту "Шукай!". Вона присвячена письменнику Михайлу Булгакову.

Про це повідомила ініціаторка проєкту Юлія Бевзенко на своїй сторінці в Facebook.

 

"Двадцять шостою мініскульптуркою проєкту "Шукай!" стала скульптурка Михайла (Міхаіла) Булгакова", – написала Бевзенко.

Створив нову атракцію скульптор Юрій Білявский.

 

Розташована вона на вулиці Дегтярній, 29, що на Воздвиженці. Адже Булгаков тут народився, а в дитинстві та юності мешкав на Андріївському узвозі, 13, де зараз розташований музей його сім'ї.

 

У межах проєкту "Шукай!" у 2018 році столиця отримала 12 мініпам'яток, пов'язаних з історією міста: "Котлета по-київськи", "Київський каштан", "Київський торт", "Київське сухе варення", "Київський екіпаж", "Київський трамвай", "Київська плінфа", "Київський фонтан", "Київський слон", "Київський грамофон", "Київська пектораль" та "Київський Самсон".

У 2019-му з'явилися "Київський комп'ютер", "Золоті ворота", "Київський богатир Микита Кожум'яка", "Золота туфелька Сержа Лифаря", "Київська кава", "Київські шахи", "Гелікоптер Сікорського", "Київський велотрек", "Київський балкон", "Ланцюговий міст", "Київський лист" і "Годинник П'єра Брульона".

 

У 2020 році у зв'язку з карантином презентація 25-ї мініскульптурки – "Швидка допомога" – відбулася онлайн.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.