Король Бельгії «висловив жаль» ДР Конго через колонізацію країни, але від вибачень утримався

Король Бельгії на тлі антирасистських протестів висловив Демократичній Республіці Конго «глибокий жаль» через «страждання і приниження», яких народ ДР Конго зазнав за часи колонізації Бельгією.

Про це пише The Бабель із посиланням на CNN.

 

У 60-ту річницю незалежності ДР Конго король Бельгії Філіпп написав листа президенту Феліксу Антуану Цішекеді Циломбо, в якому визнав, що "для подальшого зміцнення звʼязків і розвитку ще більш плідної дружби країни повинні мати можливість говорити про довгу спільну історію з усією правдою".

"Наша історія складається із спільних досягнень, але також мала й болісні епізоди. У період Вільної держави Конго (держава у Африці, яка існувала з 1885 до 1908 року і була приватною власністю короля Бельгії Леопольда II – прим.) були вчинені акти насильства та жорстокості, які дотепер обтяжують нашу колективну памʼять", — написав король.

Зазначається, що попри "висловлення жалю", бельгійський король не перепросив за свого предка — короля Леопольда II, який володів Вільною державою Конго між 1885 та 1908 роками і жорстоко правив її народом. Історики підрахували, що за правління Леопольда загинули приблизно 10 мільйонів жителів країни.

На тлі антирасистських протестів у світі на початку червня парламент Бельгії схвалив розслідування дій урядів країни за колоніальних часів. Парламент також мусить визначити, що робити зі статуями короля Леопольда ІІ, одну з яких в Антверпені вже демонтували.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.